Мої відкриття за останні 8 років

Вітаю!

Я вже і забула, що в мене є цей сайт для фіксації моїх думок, переживань, відкриттів та просто саморефлексії. Так якось в житті все складається, що я час від часу структурую все саме на письмі. Це допомагає мені привести свій внутрішній світ до ладу, а цей порядок дозволяє в свою чергу відчувати себе краще, зібраніше. Може це від того, що з"являється якесь відчуття контролю хоч і не над самими ситуаціями, але над своїми реакціями і відношенням до них. Для мене записи дійсно працюють.

Цікаво, що я перечитала декілька постів за минулі роки 2017-2019, і я дуже чітко відчуваю, що тоді я більше писала про те, що я хочу відчувати, та як "правильно" відноситися до ситуацій, бо насправді мені далеко не завжди вдавалося все реалізовувати саме так, як було описано в моїх статтях. Звичайно, були і розчарування, і розгубленість. Мабуть, ті статті дозволяли мені збирати себе до купи і почуватися краще. Це була моя само-терапія, само-рефлексія в ті невизначені часи з багатьма викликами.

Що змінилося за ці 8 років? Дуже багато.....

• будування нового рівня стосунків з дорослою донькою

• багато проблем в житті доньки, участь у вирішенні цих проблем

• приймання своєї нової ролі в якості бабусі

• трагічна смерть сина моєї найближчої подруги, повний розрив з нею

• капітальний ремонт дачі (з даху до низу)

• різке погіршення здоров"я, хвороби та доволі швидка смерть батьків чоловіка

• війна в моїй Україні (маємо надію, що вона буде скоро припинена)

• виїзд доньки з онуком закордон

• часті подорожі закордон

• новий рівень завдань в професійній сфері

• вихід чоловіка на пенсію

Це звичайно не все..., але це яскраві моменти, які прийшли на думку. Кожна з цих подій записана одним рядком, але скільки було потрачено часу, сил, нервів, уваги, зусиль, фінансів, щоб з ними справитися. Окрім постійного переналаштування, психічного перевантаження потрібно було долати перепони та вирішувати проблеми, які з"являлися у всіх сферах життя родини не по одинці, а цілими купами. І весь час виконувати роботу, яка годувала б всю сім"ю і давала можливість вирішувати фінансові питання.

Що допомагає діяти, триматися та надихати інших.

Так склалося, що в своїй родині я - головний командувач та той, хто надихає, пробуджує сили та впевненість в інших, в результаті всі впевнені, що "ми йдемо правильним шляхом". Мій запал неначе відразу "вмикає" членів моєї родини, і наповнює їх ентузіазмом і енергією. Але чого це мені коштує, знаю лише я. Дуже часто, важкі рішення сіють в мені смуток, сумніви, невпевненість, страх. І в цих випадках мені допомагає тактика маленьких кроків. Я починаю концентруватися не на цілій задачі, а на маленькому кроці. Треба з чогось почати. Перший крок зазвичай - самий важкий, але дуже важливий. І головне саме почати вчасно, а не чекати, відкладати і таке інше. Перший маленький крок допомагає подолати великі і складні відстані. Він наче прорубує стіну, яка здавалась неподоланою. І ось стіна прорубана, і другий крок дається легше. Ти неначе запускаєш енергетичний потік, бо саме тоді приходить така необхідна енергія на продовження твого шляху.

Виснаження та відновлення

За подоланням проблем, виконанням важких задач приходить виснаження. В процесі активізації діяльності на високих обертах ти наче береш у себе сили в борг, викладаєшся на повну. І ось ти справився, "розрулив", "порішав", можна видихнути. І бац - спустошення, де твій запал, твоя бурна кипляча енергія випарувалась? В цей момент ти відчуваєш себе просто виснаженим, втомленим, ти не розумієш, як ти все це зміг зробити за такий короткий час, як концентровано та сфокусовано ти витрачав свої сили на виконання своєї місії. І ось - ти на "нулі", майже в "мінусі". Я думаю, що нікого не здивую, що засоби відновлення дуже прості, всім знайомі, і такі важливі. По-перше, я багато сплю десь кілька днів підряд, не менше 10 годин на добу. Я багато просто лежу, відпочиваю протягом дня, нічого не планую, розвантажую і голову, і тіло. І я смачно їм)). Ось і весь рецепт. Інколи досить декілька днів, а іноді це неділя і більше, коли я можу собі дозволити відновлення. Буває ще час апатії після часу відновлення. Здається, ти уже і виспався і відпочив, але ще неначе застигаєш в якійсь невагомості, ще немає бажання активно щось реалізовувати. Я називаю цей час "перезавантаженням", "всотуванням" нових програм. Організм людини, як і комп"ютер, потребує часу спокою, коли проходить оновлення програм, і комп"ютер в цей час просять зовсім не вимикати, але й працювати на ньому неможливо в час перевстановлення програм. Головне, прислухатися до свого організму, він сам підкаже, скільки часу тобі потрібно на підзарадку, оновлення та перезавантаження.

Сила Бога в тобі (Контакт із собою)

Раніше, ще декілька років тому назад я постійно шукала допомогу в молитвах, молебнах, у святих. І я дуже вдячна Богу, що тоді мій стан значно полегшувався, хоча все інше треба було продовжувати робити самій. Це - найпростіший шлях знайти духовну опору і допомогу до тих пір, поки ти сам не починаєш відчувати прямий зв"язок з духовним світом. Це наче ходунки для людини, яка через хворобу не може самостійно стояти чи пересуватися на ногах. Коли людина працює над собою, долає свої внутрішні виклики, вона отримує свою внутрішню опору і силу і може пересуватися по життю самостійно, не потребуючи більше зовнішніх підтримок. І так і має бути в житті кожної людини. Це є зростання та розвиток. Але люди в більшій своїй масі бояться своєї сили, свого духовного стрижня, своєї автономії, і продовжують просити допомоги за звичкою, їх сила проходить повз них неприйнята, непізнана, невідчута. Я давно вже нічого не прошу в Бога, я тільки Йому дякую. Цього достатньо. Я спираюся на себе, своє внутрішнє відчуття, свою інтуїцію, стан, зчитую знаки всесвіту переді мною і продовжую рухатися і робити те, що треба. Всесвіт завжди підказує, чи ти на правильному шляху в цей самий момент. Контакт із собою дозволяє швидко адаптуватися до нових обставин чи змін, швидко вчитися, приймати нове, прощатися з минулим. Амінь!

Мої люди

В житті людини постійно відбуваються зміни не зважаючи на те, як ми-люди прагнемо стабільності. Сьогодні "стабільність" звучить як жарт. Ми живемо, працюємо з відчуттям, що ці люди, які поруч з нами, з нами назавжди. Що так було, є і буде. Але в міру того як ти розвиваєшся та зростаєш, твоє оточення зазнає змін також, і це один з показників, що ти рухаєшся в правильному напрямку, навіть краще сказати в напрямку, адекватному твоїй ситуації та/або твоєму стану. Бо хто може впевнено стверджувати, що таке правильне, а що ні? І тому і люди, і обставини змінюються в нашому калейдоскопі життя. Зміни, зміни, зміни....вони тривають, і саме вони стабільно присутні в нашому житті.

Але до чого це я вела? Про людей. Ще ловлю себе на моментах, коли я не справляюся зі своїми реакціями на людей. Якось з обставинами легше, і адаптуюсь, і проявляю гнучкість, і міняю плани. Тут комфорт навіть при дискомфорті). Ти просто вирішуєш задачу по-новому. А ось з людьми поки що виходить якось боляче, наче я не готова, наче вони захоплюють мене зненацька. Думаю, що це відбувається тому що в мене є завищені очікування стосовно людей, і коли очікування не співпадають з реальністю, і я виявляюся неготовою реагувати спокійно, то я ведуся на емоції, дратуюся і, навіть, злюся. Значить ще є над чим працювати. Але ці болючі моменти допомогли мені зрозуміти, яких людей я приймаю в своє оточення. І вік людини, та роки знайомства тут не грають великої ролі. І це класно, не бути прив"язаним до когось, бо "ми ж так давно одне одного знаємо", а бути відкритим до нового цікавого спілкування, яке наповнює, а не спустошує. То ж я стараюся спілкуватися і взаємодіяти саме зі "своїм" оточенням, яке зі мною на одній хвилі, а інших оминати і залишати осторонь. В нас різні шляхи, цінності, уявлення, інтереси! І це є норм - іти різними шляхами.

Підводячи підсумок своїх роздумів і змін зі ці роки, я задоволена тим що я:

• віднайшла та укріпила свій внутрішній стрижень

• застосовую тактику маленьких кроків у вирішенні складних завдань

• швидко адаптуюся до змін

• знаходжусь в контакті із собою

• вмію (і головне дозволяю собі!) перезавантажуватися та оновлюватися

• сканую оточення і відчуваю "своїх" людей

• відкрита новому

• продовжую вчитися і приймати нові цікаві виклики життя

Гарні підсумки! Вітаю життя!